Це гротескно запрошувати Росію на святкову зустріч, коли вони одночасно ведуть тривалу, непровоковану війну агресії проти України. Росія не лише розпочала цю війну, але й намагається знищити історичну та культурну ідентичність українського народу, і щодня цілеспрямовано атакує цивільне населення. Дисидентські голоси або опозиція в Росії приглушуються за допомогою погроз, ув'язнення, а навіть вбивств.
Білорусь, підтримуючи та сприяючи порушенням Росії, стала співучасницею у цих злочинах, не говорячи вже про власне систематичне гнітіння політичної опозиції вдома.
Іран інституціоналізував використання терору, знущань та страху проти будь-якої опозиції в своєму населенні.
Якщо ці країни бажають відзначати миротворчі зусилля та брати участь у сприянні діалогу в міжнародній спільноті, вони можуть почати з виходу з озброєних конфліктів, за які вони самі відповідальні, та припинення грубих порушень прав людини проти власного населення.
Як і при зіткненні з нацизмом, мир на умовах цих націй гірший за війну.