Який фрагмент є неправдивим? Ви можете натиснути на кілька речень у тексті петиції та для кожного вказати, що є правдою. Це необов’язково.
Речення, що стоять поруч, об’єднуються в одне твердження. Натисніть на речення ще раз, щоб його прибрати.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ НА ЗАХИСТ СВЯЩЕНИКА ДОКТОРА МИХАЙЛА БАЙЦАРА
Ми, нижче підписані, відчуваючи обов'язок захисту Правди, Святого Католицького Костелу і доброго імені священика доктора Михайла Байцара, настоятеля парафії в Стрілковичі (Україна), прагнемо висловити свій супротив перед хвилею обмов, фальшивих обвинувачень, а також кампанією ненависті, щодо відданого Божого священика і великого патріота священника Михайла, яка останнім часом з’являється у соціальних мережах, а також у доносах , які розсилає вузька група осіб до представників Костелу, Республіки Польщі, позаурядових організацій та ЗМІ. Протягом певного періоду, священика д-ра Михайла Байцара піддавали кляузам з боку групи прихожан, які не могли змиритися з фактом, що Костел є Божим Домом, а не клубом,Свята Меса є Верховною Жертвою, а не банкетом, а парафіяльні об'єкти повинні служити релігійним, освітнім і культурним цілям, а не ставати місцем побачень, комп'ютерних ігор, чи врешті-решт - місцем для інших зловживань – бо відбувалися і такі ситуації. Важко собі уявити, що частина прихожан – під час відсутності настоятеля парафії на території України і без згоди Вищого Духовенства - вчинила вторгнення на територію парафії і девастацію майна спільноти (вибивання дверей). Ця ситуація відображає серйозність справи і ментальність жителів села Стрілковичі, з якою мусив щоденно змагатися цей покірний настоятель. Священик д-р Михайло Байцар, як особа, зацікавлена в поширені правди католицької релігії і польської культури на західних землях України , не тільки не забороняв вірним користуватися парафіяльним (напр. комп'ютерне устаткування) майном, але докладав усіляких зусиль, щоб розвивати освітні можливості молоді з села Стрілковичі. Однак, на все свій час і межі. Парафіяльний дім і приміщення для проведення катехези знаходяться в одній будівлі (насправді ,приміщення є однією з кімнат парафіяльного дому). Неможливо, щоб кожен житель села міг щодня, у будь-якій порі дня і ночі, користуватися парафіяльним майном за власними потребами. Священик д-р Михайло Байцар старався встановити правила, які не тільки обмежували час користування парафіяльним приміщенням, але перш за все повинні були виконувати виховну функцію: хоч би навчати того, що спочатку належить виконати всі свої обов'язки щодо Бога і ближнього, а лише пізніше веселитися та розважатися. Однак,така позиція зустрілася з опором, який мав як вербальний (образливі звертання та інвективна лексика, керовані в адресу священика) ,а також невербальний характер (згадане раніше вторгнення на територію парафії, чи блокування в’їзних воріт, обв'язуючи їх дротом). Варто зазначити, що священик д-р Михайло Байцар - це ще один настоятель, який став жертвою атак, спровокованих частиною жителів села. Впродовж декількох останніх років, як результат патологічних дій частини жителів, парафію вимушено покинуло декілька священиків. Отже, виникає питання, чи в селі Стрілковичі ми маємо справу з пастирями нашого Костелу, які погано виконують свої обов’язки , чи це вівці, які погрузли в гріху гордині, що проявляється в безперервній агресивній та претензійній позиції? Священик д-р Михайло Байцар - це відданий пастир, який на своїй дорозі проголошування Євангелії, керується словами нашого Ісуса Христа, який наказав, щоб наша мова була „Так – так, ні - ні.” (Мт 5, 37). То саме ця вірність навчанню Спасителя,а також віддача учительській установі Католицького Костелу є справжньою причиною „бунту” з боку групи жителів села Стрілковичі. Однак,правда,яка виникає з Божого Об’явлення є незалежною від волі і очікувань тієї або іншої групи людей. Людина, як істота, створена Богом на його образ і подобу, своєю вільною волею може вирішити, чи хоче їй підпорядкуватися чи ні. Ніхто немає права створювати Бога і Божої правди на свій образ і подобу лише тому, що видається, що так зручніше і краще. На жаль, важко уявити, що маніпуляції, з якими ми зіткнулися, спрямовані на священика, який не дозволив „нагинати” Боже Слово до певних зацікавлень вузької групи людей, для яких Костел і віра є лише інструментом для реалізації власної мети. Священик д-р Михайло Байцар виконував свої обов’язки в багатьох місцях і парафіях. Скрізь вірні ставилися до нього з повагою і любов'ю і ніде поза селом Стрілковичі не піддавався випробовуванням такої презирливої кампанії. Пам'ятаємо сльози і плач жителів міста Городока, які з’явилися на їхніх обличчях на звістку про переведення священника Михайла Байцара в село Стрілковичі. У своїй апостольській діяльності священик зосереджував увагу не тільки на Євангелізації, але також на поширення польської культури за межами Польщі . Для жителів, підлеглих йому парафій разом з суспільними організаціями з Польщі організовував величезну допомогу: святкові збірки продовольчих товарів, речових і фінансових ресурсів. В добродійні акції вкладав багато сил та енергії. Своєю харизмою і віддачею зумів переконувати і здобувати прихильність багатьох людей, яким допомога Співвітчизників особливо важлива. Важко у цьому листі перерахувати всі ініціативи та осіб, які за допомогою священика д-ра Михайла Байцара отримали допомогу, їжу, одежу, фінансову допомогу, ліки і т.д. Нехай свідоцтвом його важкої праці буде відзнака Кавалерським Хрестом Ордена Заслуг перед Республікою Польщею за плекання духовного і культурного спадку Польщі за її межами, надане священикові Михайлу президентом Республіки Польща Андрієм Дудою. Маючи на увазі все вищевказане, будучи рівночасно свідомим, що „ золото випробовується у вогні, а люди, угодні Богу, у горнилі приниження ” (Сир 2,5) ми зобов’язані дати свідоцтво правді і стати в захисті людини, яку кілька місяців зацьковують брехнею і маніпуляціями. Тому, ми також звертаємося до духовної і державної влади, позаурядових організації, ЗМІ і всіх людей доброї волі з проханням про молитву і підтримку в цих важких для священика д-ра Михайла Байцара хвилинах. Ми віримо, що Святий Дух додасть йому сил в подальшій і ще міцнішій службі Богові і людям. Молитвою ми оточуємо також цю групу прихожан, яка спровокувала цю ситуацію, просячи Бога про їх справжнє навернення, яке стане дорогою до примирення, однаковою мірою з Ісусом Христом та з жертвою їхньої брехні і маніпуляції. Підписано: Приятелі,добродії та вірні парафіяни .