Який фрагмент є неправдивим? Ви можете натиснути на кілька речень у тексті петиції та для кожного вказати, що є правдою. Це необов’язково.
Речення, що стоять поруч, об’єднуються в одне твердження. Натисніть на речення ще раз, щоб його прибрати.
Про вирішення проблеми низької заробітної плати дослідників
Останнім часом написано багато про проблеми наукової сфери України. Серед усіх цих проблем особливе місце займає низька заробітна плата дослідників та відсутність механізмів покращити фінансове становище (тобто заробляти більше) через підвищення ефективності наукової діяльності. Існує багато негативних наслідків цієї проблеми, але найнебезпечнішими з них є:
падіння престижу наукової діяльності, що проявляється у зменшенні числа бажаючих обирати наукову діяльність як професію після закінчення школи;
постійно наростаючі темпи еміграції як студентів, аспірантів та молодих науковців, так і вже досвідчених наукових працівників.
Очевидною причиною низької заробітної плати наукових працівників є недостатній рівень базового фінансування галузі. В той же самий час також очевидно, що у найближчий час є малоймовірним очікувати вирішення проблеми низької заробітної плати наукових працівників шляхом збільшення обсягів бюджетних видатків на наукові установи.
Одним із альтернативних варіантів є створення в Україні Національної Системи Дослідників, що передбачає персональну фінансову підтримку наукових працівників, які займаються:
І. Виробництвом наукового та науково-технічного продукту, куди відносяться:
статті у фахових виданнях, які визнаються спільнотою, що працює у відповідній науковій галузі;
дослідницькі книги/монографії чи окремі глави у дослідницьких монографіях, що опубліковані у загальновизнаних виданнях;
патенти;
науково-технологічні інновації та інше, що підтверджується відповідними сертифікатами;
виступи з науковими повідомленнями на конференціях, семінарах, та інших наукових заходах (підтверджені відповідними сертифікатами).
ІІ. Підготовкою наукових та науково-технічних кадрів, що включає:
викладацьку діяльність (лекції, курси, спецкурси тощо);
керівництво кваліфікаційними та магістерськими проектами;
керівництво докторантськими проектами;
створення різного роду навчальних програм та проектів;
керівництво дослідницькими групами, лабораторіями тощо.
Членство у Національній Системі Дослідників (далі – НСД) передбачає отримання грошової винагороди (стипендії), розмір якої залежить від категорії членства. Є дві основні категорії членства у НСД:
Кандидат у дослідники (студенти-магістри та PhD студенти);
Дослідник (PhD /кандидати наук та доктори наук).
При цьому у категорії Дослідник, залежно від результатів діяльності розрізняють чотири рівні:
Дослідник А
Дослідник В
Дослідник С
Заслужений Дослідник
Останній рівень – Заслужений дослідник – у різних країнах ще називають Емеритус, Надбання нації, тощо.
Всі категорії періодично (кожні 2, 3, 5, 10 років, залежно від рівня) атестуються, окрім категорії Заслужений Дослідник, статус якого є пожиттєвим.
Членство у категорії Кандидат у дослідники є обмеженим по часу і передбачає або перехід у категорію Дослідник А, або ж виключення із членства в НСД.
Основним завданням НСД є ефективне використання коштів, що виділяються бюджетом у рамках базового фінансування з метою:
підвищення ефективності наукової галузі;
збереження існуючого та підготовки нового висококваліфікованого людського персоналу у сфері наукової та науково-технічної діяльності;
підвищення престижу наукової, науково-технічної та професорсько-викладацької діяльності;
стимулювання притоку молоді у сферу наукової та науково-технічної діяльності.
Для успішного виконання цього завдання за пропозицією Наукового комітету Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій утворюються експертні комісії по галузях наук (5-7 галузей). Експертні комісії складаються із чинних членів НСД (а при утворенні НСД - із числа кандидатів у члени), які мають найвищий індекс цитування (для галузі наук) і функціонують на громадських засадах (подібно до того, як рецензуються статті у фахових наукових виданнях).
Процедура створення експертних комісій, критерії та правила проведення відбору та атестації розробляються під егідою Наукового комітету, який на сьогодні має кредит довіри від дослідницької спільноти.
Для створення НСД оголошується конкурс, який передбачає, що наукові працівники, хто бажає стати членом НСД, заповнюють online індивідуальну заявку/аплікацію. Заявка на членство в НСД включає наступну інформацію:
кваліфікація (аспірант, кандидат наук, доктор наук);
наявний науковий та науково-технічний продукт протягом останніх 5-ти років;
участь у підготовці наукових та науково-технічних кадрів.
Для того, аби стати членом НСД у категорії Кандидат у дослідники, потрібно, щонайменше, мати диплом бакалавра, навчатися в магістратурі чи аспірантурі і певним чином (наприклад, мати сертифікати участі у наукових конференціях, виступи на семінарах, відповідні публікації та ін.) засвідчити наявність намірів проводити наукові дослідження у своїй галузі знань. Термін перебування у категорії Кандидат є обмеженим.
Для наступної категорії Дослідник А, як правило, потрібно мати вчену ступінь кандидата наук, а до вимог щодо здатності проводити наукові дослідження у своїй галузі знань додаються наявність публікацій та їх цитування.
Для членства у категорії Дослідник В, до попереднього додаються вимога читання лекцій, керування курсовими, дипломними роботами студентів, участь у національних та міжнародних проектах.
Для членства у категорії Дослідник С додаються керівництво аспірантами та здобувачами, участь у національних чи міжнародних проектах як PI, визнання науковою спільнотою наукових здобутків у відповідній галузі знань (засвідчене відповідними загальновизнаними сертифікатами).
Членство у найвищій категорії Заслужений Дослідник надається за окремою процедурою після досягнення певного віку (наприклад, 65 років?) і свідчить про те, що окрім наявності всіх вищеперерахованих якостей, науковий працівник зробив суттєвий вклад в науку у своїй галузі знань.
Як приклад, у таблиці внизу наведено два можливі варіанти цільової фінансової підтримки дослідників у рамках Національної Системи Дослідників. Ці два варіанти відрізняються числом дослідників, які можуть бути охоплені такою підтримкою:
----------------------------------------------------------------------------------------------------------- категорія грн/міс число дослідників число дослідників ----------------------------------------------------------------------------------------------------------- Кандидат 2 500 1 000 чол 3 000 чол
Дослідник А 5 000 500 чол 1 500 чол
Дослідник В 7 000 400 чол 1 200 чол
Дослідник С 10 000 200 чол 600 чол
Емеритус 10 000 100 чол 200 чол ----------------------------------------------------------------------------------------------------------- Разом 2 200 чол 6 500 чол (129 600 000 грн/рік) (376 800 000 грн/рік)
У другій колонці приведено розмір місячної виплати (стипендії), а наступні дві колонки показують потенційне число дослідників кожної категорії. Сама ж остання стрічка в дужках показує загальний розмір річного обсягу фінансування для різної загальної кількості дослідників-членів Національної Системи Дослідників.
---------------------------------------------
Зміст цього документу вже обговорювався з окремими членами Наукового Комітету. Зокрема, свою підтримку висловили Анатолій Білоус та Олексій Колежук. Ідея Національної Системи Дослідників також вже озвучена для керівництва відповідних структур у Міністерстві фінансів, із зацікавленістю ними сприйнята і зараз обговорюється.
Тут же ми звертаємося до дослідників НАН України та дослідників, які працюють в усіх інших наукових установах та університетах України: Якщо Ви вважаєте, що створення Національної Системи Дослідників буде корисним для наукової сфери України – то підтримайте цей документ!
У будь-якому разі, ми будемо вдячні Вам за обговорення цієї інформації з колегами у своєму колективі, з керівництвом Вашої наукової установи. Ми також будемо вдячні за Ваші коментарі та пропозиції.