Petitions.com

Повідомити про петицію

Змінити наказ МОН 1112!

Петиції висловлюють думки. Незгода з петицією або вважання її беззмістовною не є підставою для скарги, і такі скарги закриваються автоматично. Поскаржтеся на петицію лише якщо вона порушує закон або наші Правила спільноти, наприклад розпалювання ненависті, наклеп на особу чи організацію, оприлюднення приватної інформації або шахрайство. Ми не перевіряємо, чи є твердження в петиції правдивими, за них відповідає автор петиції.

Ця скарга надходить до людей, які керують цим вебсайтом, а не до автора петиції чи будь-якого органу влади. Якщо у вас є запитання або відгук для автора, надішліть йому повідомлення.

Чи можете ви написати свій звіт англійською? Тоді ми зможемо опрацювати його швидше, оскільки нам не потрібно буде замовляти переклад.
Чому ви повідомляєте про це?
Що не так з іменем?
Будь ласка, напишіть у текстовому полі нижче, що змушує вас так думати.

Петиції висловлюють думки. Незгода з петицією або вважання її беззмістовною не є підставою для скарги, і ми не видаляємо петиції лише тому, що люди виступають проти них.

Якщо ви надішлете це, вашу незгоду буде зафіксовано, а скаргу буде автоматично закрито без жодних дій, рішення буде надіслано на вашу електронну адресу. Якщо вміст порушує закон або наші Правила спільноти, натомість оберіть відповідний варіант вище.

Ви також можете створити власну петицію або зв'язатися з автором.

Чи стосується неправдива заява вас, вашої організації або іншої ідентифікованої особи чи організації?

Який фрагмент є неправдивим? Ви можете натиснути на кілька речень у тексті петиції та для кожного вказати, що є правдою. Це необов’язково.

Речення, що стоять поруч, об’єднуються в одне твердження. Натисніть на речення ще раз, щоб його прибрати.

Змінити наказ МОН 1112!

Відкритий лист до Міністра МОН

Ситуація із атестацією наукових кадрів України зайшла в глухий кут. Систематичні випадки відсутності реагування Міністерства, його Атестаційної колегії, спеціалізованих вчених рад та наукових спільнот на грубі порушення як чинної нормативної бази, так і загальноприйнятих норм проведення та оцінки наукових досліджень призвели до того, що численні здобувачі наукових ступенів і звань усвідомили можливість отримання бажаних відзнак без виконання бодай якогось наукового дослідження, суто за формальними імітаційними ознаками. З іншого боку, сумлінні дослідники вже багато років страждають від купи бюрократичних перепон, поставлених між дослідженням та його визнанням у вигляді дисертації. Ці обмеження накопичувалися багато років та досягли свого апогею за міністра Дмитра Табачника: від підвищення плати за оголошення про захист у розмірі аспірантської стипендії до сумнозвісного наказу МОН 1112 від 17.10.2012 року.

Очевидно, що система присудження наукових ступенів та звань має бути докорінно змінена, а підзаконні акти, які створюють ці бар’єри – скасовані. На жаль, за постмайданні 2014-2018 роки не було зроблено нічого, навіть щодо виконання найбільш базових вимог, висунутих молодими науковцями у 2012 році (www.osvita.org.ua/articles/1311.html). Морально застарілі формальні вимоги, як то: обсяг тексту, формат посилань та переліку літератури, паперові оголошення та автореферати – мають лишитися в минулому. Закордонні наукові ступені, отримані в кращих університетах та інституціях світу, мають визнаватися в Україні без принизливої процедури нострифікації. Департамент атестації кадрів, Атестаційна колегія або їх аналоги можуть виконувати виключно роль апеляційного органу, а оцінка дисертаційних робіт має стати внутрішньою справою наукових спільнот.

Ми знаємо, що основне виправдання Міністерства – це непрацююче НАЗЯВО, яке згідно із Законом про вищу освіту має перебрати на себе контроль за атестацією наукових кадрів. З огляду на поточний темп підготовчих робіт, можна очікувати перезапуск цього органу не раніше 2020 року. Але ми живемо й працюємо сьогодні, коли українська наука прискорено деградує: за опис наукового дослідження видають компіляцію чужих текстів, шкільний реферат або езотеричні вигадки; найкращі молоді дослідники зневірюються та полишають науку або країну. Треба діяти зараз! Потрібно вже в межах наявних підзаконних актів зменшити тиск на сумлінного вченого, стимулювати дослідників заявляти про свої результати перед світовою спільнотою, прибрати стимули до продукування імітаційних наукових робіт та дисертацій.

У цьому контексті ми вітаємо проект змін до наказу МОН 1112, розроблений Науковим комітетом Національної ради з науки та технологій при Кабінеті Міністрів України. Він пропонує вибір між старою системою вимог до публікацій для захисту дисертацій та можливістю для пошукувача наукового ступеню пройти додаткову перевірку якості власної праці міжнародною спільнотою спеціалістів. Для багатьох вузькоспеціалізованих галузей досліджень пошук іноземного рецензента – це єдина можливість отримати незалежну оцінку професіонала, оскільки в Україні подібних спеціалістів одиниці або нема зовсім. Крім того, треба дивитися правді в очі: у низці галузей українські експертні середовища втратили будь-які критерії науковості й навіть елементарну порядність, тому залучення іноземних спеціалістів для рецензування досліджень у цих галузях є на сьогодні єдиною можливістю відокремити справжні наукові досягнення від їх імітації. Подібне рецензування міжнародною експертною спільнотою є широко прийнятою в світі практикою, яка застосовується у всіх галузях науки.

Проект Наукового комітету має певні недоліки, які були виявлені під час громадського обговорення. Вочевидь, різні галузі науки мають різну вагу форм представлення наукового знання. Десь науковці повідомляють про свої відкриття у вигляді наукових статей, десь публікують монографії, десь результатом є опрацьовані архіви тощо. Чинний наказ 1112 стриже всіх під один гребінець зі своїми 5 статтями. Не можна допустити, щоб уніфікація залишилася в ньому й після змін. Деякі галузі мають інші авторитетні міжнародні видання, які не індексуються вказаними у проекті наукометричними базами. Такі видання слід внести до переліку додатково. Варто прояснити низку невдалих формулювань, про що багато казали учасники обговорень у соцмережах.

Натомість під час обговорення спливли численні неконструктивні «страшилки» на кшталт «використання міжнародних баз даних принижує національну науку», «зміни призведуть до знищення вітчизняних журналів та української наукової термінології», «комерційні бази вимагатимуть грошей за публікації», «зміни націлені на знищення певних галузей науки в Україні», тощо. При детальному розгляді жодна з них не витримує навіть поверхневої критики. Навпаки, деякі з цих висловлювань носять явний характер демагогії, перекручування фактів та цілеспрямованого «забалакування» тих питань, вирішенню яких має сприяти запропонований проект.

Слід зазначити, що як серед українських, так і серед міжнародних наукових видань є як платні, так і безкоштовні. Згадані в проекті змін бази даних є доступними безкоштовно в рамках, необхідних для знаходження потрібного журналу та власних публікацій у ньому. Близько сотні українських наукових журналів уже сьогодні відповідають вимогам цих баз, а тому індексуються ними, зберігаючи українську термінологію та підвищуючи свою впізнаваність у світі завдяки англомовним тезам статей. Це й буде стимулом для інших вітчизняних журналів підняти власний рівень. Та й взагалі українській науці вкрай корисно виходити у світ, розповідаючи іноземними мовами про особливості української історії, культури та мови. Ця практика сприятиме зменшенню таких негативних явищ, як наукова провінційність та ізоляціонізм, котрі притаманні, на жаль, багатьом галузям нашої науки.

Таким чином, ми вимагаємо від МОН прийняти зміни до наказу 1112, запропоновані Науковим комітетом, з урахуванням конструктивних пропозицій, висловлених у ході громадського обговорення.

Ми не перевіряємо, чи є твердження в петиції правдивими, за них відповідає автор петиції. Якщо ви надішлете це, звернення буде зафіксовано, а скаргу буде автоматично закрито без жодних дій, рішення буде надіслано на вашу електронну адресу.

Ви можете створити власну петицію з інформацією, яку вважаєте правильною, або зв'язатися з автором.

Неправдива заява про ідентифіковану особу або організацію є наклепом, і ми реагуємо на це.

Продовжити: поскаржитися на наклеп

Про кого йдеться у вмісті?
Чи є особа, про яку йдеться у вмісті, політиком, особою, що ухвалює рішення, або іншою публічною особою?
Що саме критикує вміст?

Публічна критика того, як політик або особа, що ухвалює рішення, діє у публічній ролі, дозволена, навіть якщо події вже давно минули. Те, що питання є давнім, саме по собі не є підставою для видалення. Ми все одно можемо вжити заходів щодо неправдивої заяви про цю особу або іншого незаконного вмісту.

Якщо це давнє питання або воно вже втратило актуальність, найкраще зв'язатися безпосередньо з автором петиції. Автор може видалити петицію з будь-якої причини, а ми не можемо.

Чи є особа, про яку йдеться у вмісті, політиком, особою, що ухвалює рішення, або іншою публічною особою?
Що саме критикує вміст?

Публічна критика того, як політик або особа, що ухвалює рішення, діє у публічній ролі, дозволена, навіть якщо події вже давно минули. Те, що питання є давнім, саме по собі не є підставою для видалення. Ми все одно можемо вжити заходів щодо неправдивої заяви про цю особу або іншого незаконного вмісту.

Якщо це давнє питання або воно вже втратило актуальність, найкраще зв'язатися безпосередньо з автором петиції. Автор може видалити петицію з будь-якої причини, а ми не можемо.

Ми не перевіряємо, чи є твердження в петиції правдивими, за них відповідає автор петиції. Ми реагуємо на неправдиву заяву, якщо вона стосується ідентифікованої особи або організації. Якщо ви просто не згодні з цією заявою, ви можете створити власну петицію або зв'язатися з автором петиції.

Натисніть на неправдиві речення в тексті петиції.

Який саме уривок є мовою ворожнечі? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок закликає до насильства? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок прославляє тероризм або закликає до нього? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок переслідує або залякує когось? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок розкриває приватну інформацію? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок звинувачує когось у злочині? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок закликає до смертної кари або тортур? Натисніть на речення в тексті петиції.

Речення, що стоять поруч, об’єднуються в одне твердження. Натисніть на речення ще раз, щоб його прибрати.

Змінити наказ МОН 1112!

Відкритий лист до Міністра МОН

Ситуація із атестацією наукових кадрів України зайшла в глухий кут. Систематичні випадки відсутності реагування Міністерства, його Атестаційної колегії, спеціалізованих вчених рад та наукових спільнот на грубі порушення як чинної нормативної бази, так і загальноприйнятих норм проведення та оцінки наукових досліджень призвели до того, що численні здобувачі наукових ступенів і звань усвідомили можливість отримання бажаних відзнак без виконання бодай якогось наукового дослідження, суто за формальними імітаційними ознаками. З іншого боку, сумлінні дослідники вже багато років страждають від купи бюрократичних перепон, поставлених між дослідженням та його визнанням у вигляді дисертації. Ці обмеження накопичувалися багато років та досягли свого апогею за міністра Дмитра Табачника: від підвищення плати за оголошення про захист у розмірі аспірантської стипендії до сумнозвісного наказу МОН 1112 від 17.10.2012 року.

Очевидно, що система присудження наукових ступенів та звань має бути докорінно змінена, а підзаконні акти, які створюють ці бар’єри – скасовані. На жаль, за постмайданні 2014-2018 роки не було зроблено нічого, навіть щодо виконання найбільш базових вимог, висунутих молодими науковцями у 2012 році (www.osvita.org.ua/articles/1311.html). Морально застарілі формальні вимоги, як то: обсяг тексту, формат посилань та переліку літератури, паперові оголошення та автореферати – мають лишитися в минулому. Закордонні наукові ступені, отримані в кращих університетах та інституціях світу, мають визнаватися в Україні без принизливої процедури нострифікації. Департамент атестації кадрів, Атестаційна колегія або їх аналоги можуть виконувати виключно роль апеляційного органу, а оцінка дисертаційних робіт має стати внутрішньою справою наукових спільнот.

Ми знаємо, що основне виправдання Міністерства – це непрацююче НАЗЯВО, яке згідно із Законом про вищу освіту має перебрати на себе контроль за атестацією наукових кадрів. З огляду на поточний темп підготовчих робіт, можна очікувати перезапуск цього органу не раніше 2020 року. Але ми живемо й працюємо сьогодні, коли українська наука прискорено деградує: за опис наукового дослідження видають компіляцію чужих текстів, шкільний реферат або езотеричні вигадки; найкращі молоді дослідники зневірюються та полишають науку або країну. Треба діяти зараз! Потрібно вже в межах наявних підзаконних актів зменшити тиск на сумлінного вченого, стимулювати дослідників заявляти про свої результати перед світовою спільнотою, прибрати стимули до продукування імітаційних наукових робіт та дисертацій.

У цьому контексті ми вітаємо проект змін до наказу МОН 1112, розроблений Науковим комітетом Національної ради з науки та технологій при Кабінеті Міністрів України. Він пропонує вибір між старою системою вимог до публікацій для захисту дисертацій та можливістю для пошукувача наукового ступеню пройти додаткову перевірку якості власної праці міжнародною спільнотою спеціалістів. Для багатьох вузькоспеціалізованих галузей досліджень пошук іноземного рецензента – це єдина можливість отримати незалежну оцінку професіонала, оскільки в Україні подібних спеціалістів одиниці або нема зовсім. Крім того, треба дивитися правді в очі: у низці галузей українські експертні середовища втратили будь-які критерії науковості й навіть елементарну порядність, тому залучення іноземних спеціалістів для рецензування досліджень у цих галузях є на сьогодні єдиною можливістю відокремити справжні наукові досягнення від їх імітації. Подібне рецензування міжнародною експертною спільнотою є широко прийнятою в світі практикою, яка застосовується у всіх галузях науки.

Проект Наукового комітету має певні недоліки, які були виявлені під час громадського обговорення. Вочевидь, різні галузі науки мають різну вагу форм представлення наукового знання. Десь науковці повідомляють про свої відкриття у вигляді наукових статей, десь публікують монографії, десь результатом є опрацьовані архіви тощо. Чинний наказ 1112 стриже всіх під один гребінець зі своїми 5 статтями. Не можна допустити, щоб уніфікація залишилася в ньому й після змін. Деякі галузі мають інші авторитетні міжнародні видання, які не індексуються вказаними у проекті наукометричними базами. Такі видання слід внести до переліку додатково. Варто прояснити низку невдалих формулювань, про що багато казали учасники обговорень у соцмережах.

Натомість під час обговорення спливли численні неконструктивні «страшилки» на кшталт «використання міжнародних баз даних принижує національну науку», «зміни призведуть до знищення вітчизняних журналів та української наукової термінології», «комерційні бази вимагатимуть грошей за публікації», «зміни націлені на знищення певних галузей науки в Україні», тощо. При детальному розгляді жодна з них не витримує навіть поверхневої критики. Навпаки, деякі з цих висловлювань носять явний характер демагогії, перекручування фактів та цілеспрямованого «забалакування» тих питань, вирішенню яких має сприяти запропонований проект.

Слід зазначити, що як серед українських, так і серед міжнародних наукових видань є як платні, так і безкоштовні. Згадані в проекті змін бази даних є доступними безкоштовно в рамках, необхідних для знаходження потрібного журналу та власних публікацій у ньому. Близько сотні українських наукових журналів уже сьогодні відповідають вимогам цих баз, а тому індексуються ними, зберігаючи українську термінологію та підвищуючи свою впізнаваність у світі завдяки англомовним тезам статей. Це й буде стимулом для інших вітчизняних журналів підняти власний рівень. Та й взагалі українській науці вкрай корисно виходити у світ, розповідаючи іноземними мовами про особливості української історії, культури та мови. Ця практика сприятиме зменшенню таких негативних явищ, як наукова провінційність та ізоляціонізм, котрі притаманні, на жаль, багатьом галузям нашої науки.

Таким чином, ми вимагаємо від МОН прийняти зміни до наказу 1112, запропоновані Науковим комітетом, з урахуванням конструктивних пропозицій, висловлених у ході громадського обговорення.

Натисніть на неправдиві речення в тексті петиції.

Який саме уривок є мовою ворожнечі? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок розкриває приватну інформацію? Натисніть на речення в тексті петиції.

Який саме уривок є терористичним або екстремістським контентом? Натисніть на речення в тексті петиції.

Речення, що стоять поруч, об’єднуються в одне твердження. Натисніть на речення ще раз, щоб його прибрати.

Змінити наказ МОН 1112!

Відкритий лист до Міністра МОН

Ситуація із атестацією наукових кадрів України зайшла в глухий кут. Систематичні випадки відсутності реагування Міністерства, його Атестаційної колегії, спеціалізованих вчених рад та наукових спільнот на грубі порушення як чинної нормативної бази, так і загальноприйнятих норм проведення та оцінки наукових досліджень призвели до того, що численні здобувачі наукових ступенів і звань усвідомили можливість отримання бажаних відзнак без виконання бодай якогось наукового дослідження, суто за формальними імітаційними ознаками. З іншого боку, сумлінні дослідники вже багато років страждають від купи бюрократичних перепон, поставлених між дослідженням та його визнанням у вигляді дисертації. Ці обмеження накопичувалися багато років та досягли свого апогею за міністра Дмитра Табачника: від підвищення плати за оголошення про захист у розмірі аспірантської стипендії до сумнозвісного наказу МОН 1112 від 17.10.2012 року.

Очевидно, що система присудження наукових ступенів та звань має бути докорінно змінена, а підзаконні акти, які створюють ці бар’єри – скасовані. На жаль, за постмайданні 2014-2018 роки не було зроблено нічого, навіть щодо виконання найбільш базових вимог, висунутих молодими науковцями у 2012 році (www.osvita.org.ua/articles/1311.html). Морально застарілі формальні вимоги, як то: обсяг тексту, формат посилань та переліку літератури, паперові оголошення та автореферати – мають лишитися в минулому. Закордонні наукові ступені, отримані в кращих університетах та інституціях світу, мають визнаватися в Україні без принизливої процедури нострифікації. Департамент атестації кадрів, Атестаційна колегія або їх аналоги можуть виконувати виключно роль апеляційного органу, а оцінка дисертаційних робіт має стати внутрішньою справою наукових спільнот.

Ми знаємо, що основне виправдання Міністерства – це непрацююче НАЗЯВО, яке згідно із Законом про вищу освіту має перебрати на себе контроль за атестацією наукових кадрів. З огляду на поточний темп підготовчих робіт, можна очікувати перезапуск цього органу не раніше 2020 року. Але ми живемо й працюємо сьогодні, коли українська наука прискорено деградує: за опис наукового дослідження видають компіляцію чужих текстів, шкільний реферат або езотеричні вигадки; найкращі молоді дослідники зневірюються та полишають науку або країну. Треба діяти зараз! Потрібно вже в межах наявних підзаконних актів зменшити тиск на сумлінного вченого, стимулювати дослідників заявляти про свої результати перед світовою спільнотою, прибрати стимули до продукування імітаційних наукових робіт та дисертацій.

У цьому контексті ми вітаємо проект змін до наказу МОН 1112, розроблений Науковим комітетом Національної ради з науки та технологій при Кабінеті Міністрів України. Він пропонує вибір між старою системою вимог до публікацій для захисту дисертацій та можливістю для пошукувача наукового ступеню пройти додаткову перевірку якості власної праці міжнародною спільнотою спеціалістів. Для багатьох вузькоспеціалізованих галузей досліджень пошук іноземного рецензента – це єдина можливість отримати незалежну оцінку професіонала, оскільки в Україні подібних спеціалістів одиниці або нема зовсім. Крім того, треба дивитися правді в очі: у низці галузей українські експертні середовища втратили будь-які критерії науковості й навіть елементарну порядність, тому залучення іноземних спеціалістів для рецензування досліджень у цих галузях є на сьогодні єдиною можливістю відокремити справжні наукові досягнення від їх імітації. Подібне рецензування міжнародною експертною спільнотою є широко прийнятою в світі практикою, яка застосовується у всіх галузях науки.

Проект Наукового комітету має певні недоліки, які були виявлені під час громадського обговорення. Вочевидь, різні галузі науки мають різну вагу форм представлення наукового знання. Десь науковці повідомляють про свої відкриття у вигляді наукових статей, десь публікують монографії, десь результатом є опрацьовані архіви тощо. Чинний наказ 1112 стриже всіх під один гребінець зі своїми 5 статтями. Не можна допустити, щоб уніфікація залишилася в ньому й після змін. Деякі галузі мають інші авторитетні міжнародні видання, які не індексуються вказаними у проекті наукометричними базами. Такі видання слід внести до переліку додатково. Варто прояснити низку невдалих формулювань, про що багато казали учасники обговорень у соцмережах.

Натомість під час обговорення спливли численні неконструктивні «страшилки» на кшталт «використання міжнародних баз даних принижує національну науку», «зміни призведуть до знищення вітчизняних журналів та української наукової термінології», «комерційні бази вимагатимуть грошей за публікації», «зміни націлені на знищення певних галузей науки в Україні», тощо. При детальному розгляді жодна з них не витримує навіть поверхневої критики. Навпаки, деякі з цих висловлювань носять явний характер демагогії, перекручування фактів та цілеспрямованого «забалакування» тих питань, вирішенню яких має сприяти запропонований проект.

Слід зазначити, що як серед українських, так і серед міжнародних наукових видань є як платні, так і безкоштовні. Згадані в проекті змін бази даних є доступними безкоштовно в рамках, необхідних для знаходження потрібного журналу та власних публікацій у ньому. Близько сотні українських наукових журналів уже сьогодні відповідають вимогам цих баз, а тому індексуються ними, зберігаючи українську термінологію та підвищуючи свою впізнаваність у світі завдяки англомовним тезам статей. Це й буде стимулом для інших вітчизняних журналів підняти власний рівень. Та й взагалі українській науці вкрай корисно виходити у світ, розповідаючи іноземними мовами про особливості української історії, культури та мови. Ця практика сприятиме зменшенню таких негативних явищ, як наукова провінційність та ізоляціонізм, котрі притаманні, на жаль, багатьом галузям нашої науки.

Таким чином, ми вимагаємо від МОН прийняти зміни до наказу 1112, запропоновані Науковим комітетом, з урахуванням конструктивних пропозицій, висловлених у ході громадського обговорення.

Ми використовуємо це, щоб підтвердити отримання вашого повідомлення та повідомити вам результат.
Я подаю скаргу
Що ви просите? Ви можете обрати кілька варіантів.
Чи можемо ми переслати ваш запит автору петиції? Автор може видалити петицію з будь-якої причини і може відповісти на запит швидше, ніж наші модератори.
Чи можемо ми переслати ваш запит автору петиції? Автор може видалити петицію з будь-якої причини і може відповісти на запит швидше, ніж наші модератори.
Чи можемо ми переслати ваш запит автору петиції? Автор може видалити петицію з будь-якої причини і може відповісти на запит швидше, ніж наші модератори.

Скарги на петиції розглядаються нашою командою для визначення, чи порушують вони наші Умови обслуговування або Правила спільноти.